В рамках обласної поетичної акції «Стан війни довжиною у рік» (до річниці повномасштабної війни росії проти України), започаткованої Донецьким обласним навчально-методичним центром культури, Покровська центральна міська бібліотека ім. Т.Г. Шевченка представляє образний твір Лідії Сотник (смт Межова). Вона багато років є добрим другом бібліотеки, членом ТО «Суцвіття», що діє при Покровській ЦМБ ім. Т.Г. Шевченка.
Лідія Сотник
ВЕСНА І ВІЙНА
Зустрілися Весна з Війною,
Неначе дівчина з вдовою…
Весна – весела і завзята,
Війна зібралася ховати
І чоловіка, й сина, й
брата…
Весна плела вінок із м’яти,
Туманом вкрила берег
річки,
Що пролягла неначе
стрічка…
Неначе стрічка кулемета,
Війна стояла недалеко.
Палало все, в вогні
згорало…
Весна вмивалась, як
світало
Мов перли чистою росою,
Дрібним дощем, що із
грозою…
Війна гриміла і стогнала,
Вбивала, нищила, кричала…
Й лелеки в небесах кричали,
Весні вітання посилали,
Яка все всіяла квітками,
Боїшся стати тут ногами.
В війни теж поле не гуляє,
Снаряди й міни в нім
саджає.
Не смій туди ніхто зайти,
Щоб бува смерті не знайти.
Війна! Негайно схаменися,
На Весну красну озирнися.
Поглянь, яка краса
навколо!
Не повертайсь до нас
ніколи.
Тобі накинемо кайданки,
З Весною стрінем мирні
ранки.
Примара чорна, згинь
проклята,
А у саду знов пахне м’ята.
23.02 2022
Немає коментарів:
Дописати коментар